Дискуссионное исследование действующего и перспективного законодательства


Постатейний коментар до Кримінального кодексу України - Автор невідомий



Анотація.



Главная >> Комментарии к нормативным актам >> Постатейний коментар до Кримінального кодексу України - Автор невідомий



image

Анотація


Нужно обойти антиплагиат?
Поднять оригинальность текста онлайн?
У нас есть эффективное решение. Результат за 5 минут!



2. Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом.

3. Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, а також особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.

4. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також тасоба, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути Такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

6. Не е співучастю не обіцяне заздалегідь переховуван"ия злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів

злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів.
Стоит отметить, что особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених статтями 198 та 396 цього Кодексу.

7. Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого злочину.

1. Виконавцем (спавиконавцем) злочину визнається особа, яка безпосередньо вчинила злочин. Ознаками такої особи, відповідно до ч. 2 ст. 27, є такі: 1) вона є суб'єктом злочину; 2) вчинила злочин, передбачений КК; 3) вчинила такий злочин у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне.

Під вчиненням злочину розуміється повне або часткове виконання співучасником безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не піддягають кримінальній відповідальності за скоєне, об'єктивної сторони злочину. Наприклад, • при вимаганні виконавцем є не тільки той, хто пред'явив вимогу 'про передачу майна, а і той, хто додав до неї відповідну погрозу.

Вчинення злочину у співучасті з іншими суб'єктами .злочину означає, що виконавець, вчиняючи злочин, діє спільно з іншими особами, які, будучи суб'єктами злочину, виконують роль організатора, пособника, підбурювача чи співвиконавця.

Особа визнається виконавцем злочину тоді, коли вона вчиняє злочин безпосередньо, тобто особисто виконує об'єктивну сторону злочину, або шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне.

В останньому випадку виконавець особисто не виконує дій, які утворюють об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого Особливою частиною КК, або особисто виконує лише частину таких дій. Іншу їх необхідну частину або всі такі дії виконують інші особи, які в силу певних передбачених законом обставин не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне.

Вказаними обставинами є такі, за наявності яких особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності: а) взагалі - через неосудність особи (ч. 2 ст. 19) чи недосягнення него віку, з якого може настати кримінальна відповідальність (ст. 22), або б) за вчинення даного злочину (якщо це злочин зі спеціальним суб'єктом). Такими обставинами не можуть бути визнані передбачені кримінальним законом умови спеціального звільнення від кримінальної відповідальності (так звані компромісні або пільгові норми).

У випадках використання для вчинення злочину осіб, які відповідно до закону не піддягають кримінальній відповідальності за скоєне, зазначені особи у правовому розумінні виконують роль ϲʙᴏєрідного знаряддя чи засобу вчинення злочину - співучасник, який фактично діє як організатор, пособник або підбурювач, за допомогою їх дій (бездіяльності) досягає злочинного результату.
Стоит отметить, что оскільки особи, які фактично вчинили злочин, не підлягають відповідно до закону кримінальній відповідальності за скоєне, а вчинене ними діяння як за об'єктивними, так і суб'єктивними ознаками є злочинним, то виконавцем злочину визнається суб'єкт злочину, який спрямовував дії зазначених осіб і усвідомлював обставини, що виключають визнання їх суб'єктами злочину.

Якщо для виконання об'єктивної сторони злочину використовувалась неповнолітня особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, організатора чи підбурювача слід не лише визнавати виконавцем злочину, який вона вчинила, а й додатково кваліфікувати його дії за ст. 304 як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

2. Організатором, злочину згідно з ч. 1 ст. 27 є особа, яка вчинила хоча б одну з таких дій: 1) організувала вчинення злочину (злочинів);

2) керувала підготовкою злочину (злочинів) або його (їх) вчиненням;

3) утворила організовану групу чи злочинну організацію;

4) керувала організованою групою чи злочинною організацією;

5) забезпечувала фінансування організованої групи чи злочинної організації;

6) організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

Організація вчинення злочину (злочинів) полягає у діях, які направляють, об'єднують інших співучасників на вчинення одного чи декількох злочинів чи координують їхню поведінку. При цьому ініціатива вчинення злочину може і не належати організатору, а бути лише підтриманою ним. Дії з організації злочину полягають, зокре-ма, у: а) залученні до вчинення злочину виконавців, пособників, підбурювачів чи інших організаторів; б) розподілі обов'язків між ними; в) визначенні об'єкта (предмета) посягання; г) розробці плану вчинення злочину.
Стоит отметить, что основне завдання, на виконання якого зосере-, джена діяльність організатора при організації вчинення злочину, - спрямувати, об'єднати і скоординувати зусилля інших осіб на вчи-нення злочину. Організація вчинення злочину може включати залучення до вчинення злочину, об'єднання та координацію зусиль як співучасників всіх видів, так і лише одного (наприклад, виконавця) чи двох. Організація вчинення злочину може здійснюватись у формі наказу, угоди, прохання, підкупу, доручення, замовлення і т.п. Так, судова практика за певних обставин визнає замовлення вбивства його організацією.

Припинення діяльності організатора на етапі організації вчинення злочину за наявності підстав утворює готування до злочину.

Керування підготовкою злочину (злочинів) передбачає спрямування дій виконавця, пособника чи підбурювача на готування до одного чи декількох злочинів, а саме на: а) підшукування або пристосування засобів чи знарядь; б) підшукування співучасників;

в) замовлення вчинення злочину; г} усунення перешкод; д) інше умисне створення умов для вчинення злочину. Керуванням підготовкою злочину (злочинів) охоплюється також проведення інструктажу співучасників щодо виконання ними відповідних злочинних дій (бездіяльності), вироблення заходів щодо нейтралізації діяльності правоохоронних органів (організація підкупу, застосування насильства до працівника такого органу чи його близьких, усунення його з посади чи інше блокування його діяльності, яка може пере-

шкодити вчиненню злочину), визначення місць переховування співучасників після вчинення ними злочину, а також місць приховування знарядь, засобів вчинення злочину, слідів злочину та предметів, здобутих злочинним шляхом, тощо. У разі, коли організатор спрямовує зусилля, наприклад, виконавця на вчинення підготовчих дій, які самі по собі є злочинними (підроблення документів, викрадення чи зберігання зброї, давання хабара тощо), його дії потребують додаткової правової оцінки ще й як організатора чи підбурювача таких злочинів.

Керування вчиненням злочину (злочинів) передбачає спрямування зусиль інших співучасників на безпосереднє виконання об'єктивної сторони злочину (дій виконавця) чи забезпечення такого виконання (дій пособника та підбурювача). Воно може полягати зокрема у: а) наданні настанов конкретним учасникам злочину щодо виконання тих чи інших дій, які становлять об'єктивну сторону вчинюваного злочину чи забезпечують виконання таких дій; б) координації дій співучасників (їх розстановка на місці вчинення злочину, визначення послідовності вчинення злочинних дій, форми і порядку зв'язку між співучасниками під час їх вчинення); в) забезпеченні прикриття злочинних дій співучасників тощо.

Особливістю цього виду організаторських дій є те, що вони пов'язані з безпосереднім виконанням об'єктивної сторони злочину і здійснюються в процесі вчинення злочину або перед самим його початком.

Організація вчинення злочину, керування його підготовкою чи вчиненням, а також інші форми організації злочинної діяльності не виключають участі організатора у виконанні об'єктивної сторони злочину, тобто участі його у злочині як виконавця. За таких обставин дії організатора слід кваліфікувати за статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин без посилання на ст. 27. Якщо у вчиненні одного злочину особа брала участь як організатор, а в іншому - як виконавець, пособник чи підбурювач, її дії у кожному разі повинні одержувати самостійну правову оцінку.

Утворення організованої групи чи злочинної організації - сукупність дій з організації (формування, заснування, створення) стійкого об'єднання у формі організованої групи чи злочинної організації для вчинення одного чи багатьох злочинів. Про ознаки організованої групи та злочинної організації див. коментар до ст. 28.

Дії щодо утворення організованої групи чи злочинної організації за ϲʙᴏїм змістом є близькими до дій з організації злочину (підшукування відповідних співучасників, об'єднання їх зусиль, визначення загальних правил поведінки членів групи або організації тощо). Важно заметить, что однак основне завдання, яке постає перед організатором у цьому випадку, є іншим - створити (заснувати) стійке об'єднання осіб, в якому поєднати (зробити спільними) їхні зусилля для зайняття злочинною діяльністю. Налагодження функціонування стійкого злочинного об'єднання передбачає встановлення взаємозв'язку в діях окремих учасників об'єднання та діяльності його структурних частин, упорядкування, узгодження їх дій (діяльності) відповідно до загальної структури об'єднання. Створення такого об'єднання є необхідною умовою для досягнення визначеної організатором мети такої діяльності. Стоит сказать, для визнання особи організатором злочину за

ознакою утворення організованої групи чи злочинної організації слід встановити наявність суб'єктивного моменту, а саме, усвідомлення нею ознак стійких об'єднань співучасників, зазначених у ч. ч. 3 і 4 ст. 28.

Керування організованою групою чи злочинною організацією полягає у вчиненні сукупності дій, спрямованих на управління процесом підтримання функціонування (забезпечення існування та збереження організованості) організованої групи чи злочинної організації як стійкого об'єднання осіб та/або здійснення ними злочинної діяльності.

Управління процесом підтримання функціонування організованої групи чи злочинної організації як стійких організаційних об'єднань передбачає: а) забезпечення дотримання загальних правил поведінки, підтримання дисципліни; б) вербування нових членів таких об'єднань; в) розподіл (перерозподіл) функціональних обов'язків їх членів; г) планування вчинення конкретних злочинів зокрема та/або здійснення злочинної діяльності загалом; д) вдосконалення організаційної структури об'єднання; е) організацію заходів щодо прикриття діяльності об'єднання.

Управління процесом здійснення організованою групою чи злочинною організацією злочинної діяльності (вчинення конкретних злочинів) включає в себе: а) визначення мети і напрямів такої діяльності, конкретних завдань, які висуваються перед групою чи організацією, їх структурними частинами чи окремими учасниками;

б) ініціювання здійснення певного виду злочинної діяльності чи вчинення конкретних злочинів, визначення їх об'єкта, способу вчинення; в) об'єднання і координацію дій окремих учасників, структурних частин об'єднань тощо.

Керування організованою групою чи злочинною організацією може здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, доручень, проведення інструктажів, організації звітів про виконання тих чи інших дій, прийнятті рішень про застосування заходів впливу щодо членів злочинного об'єднання за невиконання доручень його керівництва або порушення прийнятих у ньому правил поведінки.

У випадках, коли конкретні дії організаційного характеру (організація стійкого злочинного об'єднання або керування ним) утворюють самостійний склад злочину, особу, яка утворила таке об'єднання чи керувала ним, слід визнавати виконавцем такого злочину, а її дії кваліфікувати за відповідною статтею Особливої частини КК (зокрема, за ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ст. 257, ч. 4 ст. 258, ч. ч. 1, 2 і 3 ст. 260, ч. 4 ст. 303, ст. 392).

Забезпечення фінансування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації - це забезпечення організованої групи чи злочинної організації коштами у національній валюті України чи-в іноземній валюті. Таке забезпечення передбачає як організацію винним постачання зазначеним об'єднанням фінансів іншими особами, так і здійснення такого постачання ним безпосередньо. Таке забезпечення має місце не лише тоді, коли фінанси поставлені таким об'єднанням у необхідній кількості, а й тоді, коли вони лише частково задовольнили їхні потреби. Воно може спрямовуватись на фінансування як забезпечення функціонування ор-

ганізованої групи чи злочинної організації (придбання техніки, зброї, іншого майна, оренду чи придбання приміщень, видачу коштів членам таких об'єднань як плату за виконання ними відповідних функцій, підкуп представників влади, здійснення розвідувальної та контррозвідувальної діяльності), так і вчинення конкретного злочину (придбання та пристосування знарядь та засобів вчинення злочину, вкладання коштів у незаконну підприємницьку діяльність, виплата винагороди виконавцям та іншим співучасникам злочину тощо),

Джерела походження та правова природа фінансів, якими забезпечується злочинна діяльність організованої групи чи злочинної організації, не мають значення для наявності цієї ознаки організаторської злочинної діяльності. Це можуть бути кошти, які належать:

особі, що забезпечує таке фінансування, або іншим особам на правах приватної власності, у т.ч. іноземним громадянам чи особам без громадянства; державі; організаціям будь-якої форми власності тощо. Вони можуть мати як законне походження, так і бути здобуті незаконним, у т.ч. злочинним шляхом. У разі, якщо фінансування забезпечувалось коштами, що мають злочинне походження, дії особи залежно від усвідомлення нею зазначеного факту, а також участі в їх здобуванні, можуть бути додатково кваліфіковані за відповідними статтями КК, які передбачають відповідальність за відповідні корисливі злочини (викрадення майна, одержання хабара, ухилення від сплати податків, шахрайство з фінансовими ресурсами, вбивство з корисливих мотивів, придбання або збут коштів та майна, одержаних в результаті вчинення злочину, незаконні операції з наркотичними засобами тощо), а також за ст. 209, як вчинення угод з грошовими коштами, здобутими завідомо злочинним шляхом.

Інше, крім фінансового, забезпечення (матеріально-технічне, інформаційне тощо) злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації за законом не є підставою для визнання особи організатором злочину, Особа, яка здійснює таке забезпечення, може бути визнана організатором лише за умови вчинення нею інших дій, передбачених ч. З ст. 27.

Організація приховування злочинної діяльності організованої група або злочинної організації являє собою організацію специфічної форми пособницької діяльності у вигляді переховування злочинця, знарядь чи засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, іншого приховування злочинної діяльності зазначених об'єднань. Організація приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації може виразитись в організації: а) легалізації доходів, отриманих таким об'єднанням злочинним шляхом; б) підкупу працівників органів державної влади з метою неприйняття ними передбачених законом заходів до викриття учасників групи (організації) та притягнення їх до відповідальності; в) проникнення учасників таких об'єднань до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з метою забезпечення "даху" для злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації; г) виїзду учасників такої діяльності за межі регіону чи країни; д) збуту предметів, здобутих злочинним шляхом; е) маскування слідів злочину; є) знищення знарядь та засобів вчинення злочинів; ж) фізичного знищення потерпілих, свідків злочинної діяльності, а також тих співучасників вчинених злочинним об'єднанням злочинів, які могли б виступити як свідки.

Якщо приховування, на організацію якого були спрямовані дії особи, саме по собі утворює склад окремого злочину (наприклад, знищення чи пошкодження майна, вбивство, давання хабара, легалізація майна, здобутого злочинним шляхом, тощо) і це охоплювалось умислом такої особи, її дії додатково кваліфікуються ще й як організація відповідного злочину.

3. Підбурювачем, визнається особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення злочину. Схиляння до вчинення злочину передбачає збудження бажання (переконання у бажаності, вигідності, потребі), викликання рішимості або зміцнення наміру іншого співучасника вчинити злочин.
Стоит отметить, что оскільки у ч. 4 ст. 27 йдеться про схиляння "іншого співучасника", то підбурюванням може бути визнано лише схиляння до вчинення злочину особи, яка може бути суб'єктом злочину. Схиляння ж до вчинення злочину, наприклад, неосудної особи не є підбурюванням у кримінально-правовому смислі. У разі вчинення останньою злочину відповідальність за його вчинення як виконавець несе особа, яка схилила до нього. Не може розглядатися як підбурювання і свідоме введення іншої особи в оману для того, щоб, використавши помилку такої особи, досягти певного злочинного результату. У такому випадку відсутня психічна спільність, характерна для співучасті.

Закон (ч. 4 ст. 27) називає такі способи схиляння іншого співучасника до вчинення злочину: 1) умовляння;

2) підкуп;

3) погроза;

4) примус;

5) схиляння іншим чином.

Умовляння означає систематичне або одноразове настійливе прохання (переконання) особи у необхідності вчинення злочину.

Підкуп - це надання або обіцянка надання особі матеріальної (надання грошей або майна, передача чи збереження прав на майно, звільнення від майнових зобов'язань) або іншої (допомога у працевлаштуванні, вирішення певних життєвих проблем, звільнення від кримінальної відповідальності тощо) вигоди у разі вчинення нею злочину. Підбурювання шляхом підкупу може зокрема проявлятись у замовленні вбивства, коли особа, схиляючи до вчинення такого злочину іншу особу, обіцяє чи надає останній відповідну матеріальну винагороду чи іншу вигоду, не виконуючи при цьому функцій організатора такого вбивства.

Погроза - залякування особи заподіянням фізичної, майнової, моральної або іншої шкоди у разі невчинення нею злочину.

Примус передбачає домагання від іншої особи вчинити злочин шляхом заподіяння тілесних ушкоджень або застосування до неї іншого насильства, пошкодження належного їй чи її близьким майна, поширення певної інформації про таку особу тощо.

Під іншим чином схилянням, іншого співучасника до вчинення злочину слід розуміти вчинення будь-яких інших, крім зазначених вище, дій, за допомогою яких особа схилила співучасника до вчинення злочину. Це можуть бути: доручення, порада, заклик. Якщо схиляння до вчинення злочину здійснено у вигляді наказу або розпорядження, адресованого підлеглому по службі, то відповідальність за таке підбурювання, а також за виконання зазначених наказу чи розпорядження настає з урахуванням положень, передбачених ст. 41.

Підбурювання може виражатись у словесній, письмовій формах або за допомогою міміки та жестів як у прямій, так і в завуальованій формі. У тих випадках, коли спосіб підбурювання сам по собі є кримінальне караним, він повинен діставати самостійну правову оцінку.

Підбурювання має місце тоді, коли особа схиляє конкретну особу (осіб) до вчинення конкретного злочину (злочинів). Не визнається підбурюванням схиляння особи до заняття злочинною діяльністю взагалі, коли не йдеться про конкретний злочин. Так само не Е підбурюванням і загальні заклики чи пропозиції до вчинення злочину, не адресовані конкретному співучаснику. Вони можуть розглядатися як злочинні лише тоді, коли відповідно до кримінального закону містять ознаки самостійного складу злочину (наприклад, публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади (ч. 2 ст. 109), заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку (ст. 295)). Слід зазначити, що в окремих випадках закон передбачає кримінальну відповідальність за підбурювання не до вчинення конкретного злочину, а до зайняття злочинною діяльністю взагалі (наприклад, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304)). Важно заметить, что однак у таких випадках інститут співучасті відсутній, і особа, що вчинила такі дії, визнається не підбурювачем, а виконавцем відповідного злочину.

З об'єктивної сторони підбурювання характеризується лише активними діями, однак воно не передбачає участі підбурювача у самому злочині як виконавця. Воно можливе на стадії підготовки або під час вчинення злочину. Схвалення злочину після його вчинення за загальним правилом не є кримінальне караним, за винятком випадків, коли у ньому самому містяться ознаки підбурювання до іншого злочину або воно утворює склад іншого закінченого злочину (наприклад, порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії (ст. 161)). Суб'єктивна сторона підбурювання передбачає наявність у винного| прямого умислу.

У разі, якщо підбурювання особою іншої особи до вчинення пев-| них дій утворює самостійний склад злочину, цю особу слід визнавати виконавцем такого злочину, а її дії кваліфікувати за відповідною статтею Особливої частини КК (наприклад, провокація хабара (ст. 370), примушення чи втягнення у заняття проституцією (ч. 2 ст. 303)).

4. Пособником є особа, яка сприяла вчиненню злочину іншими! співучасниками. Відповідно до ч. 5 ст. 27 пособником визнається особа, яка сприяла вчиненню злочину; 1) порадами чи вказівками;

2) наданням засобів чи знарядь; 3) усуненням перешкод, - а так само особа, яка заздалегідь обіцяла: 4) переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом; 5) придбати чи збути такі предмети; 6) іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Сприяння вчиненню злочину порадами чи вказівками полягає в наданні іншим співучасникам інформації щодо найбільш прийнятних місця, часу, способів вчинення злочину та інших обставин, яка є необхідною для реалізації спільних злочинних намірів.

Надання засобів чи знарядь злочину полягає у передаванні іншим співучасникам різних предметів матеріального характеру, за допомогою яких вони можуть здійснювати вплив на потерпілого, предмет злочину чи іншим чином полегшити досягнення злочинного результату (зброя, засоби зв'язку, транспорт, документи, наркотичні засоби тощо).

Під усуненням перешкод розуміється ліквідація перепон, що заважають (ускладнюють, унеможливлюють) реалізації злочинного наміру співучасників. Воно може виразитись у залишенні незачиненим приміщення, куди має проникнути виконавець, відключенні сигналізації чи, навпаки, її невключенні, виведенні із ладу засобів зв'язку тощо.

Переховування злочинця, знарядь чи засобів злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, а також придбання та збут таких предметів утворюють пособництво лише у випадку, коли вони були обіцяними до початку вчинення злочину чи під час його вчинення. Такі дії можуть виразитись у: а) наданні злочинцю помешкання, підроблених документів; б) знищенні засобів вчинення злочину; в) приховуванні трупа потерпілого, його знівеченні;

г) зберігання грошей чи майна, які були предметом злочину; д) придбанні чи продажу майна, здобутого злочинним шляхом, тощо. Форма, в якій іншому співучаснику було обіцяно вчинити зазначені дії, може бути різною і значення для визнання діяння пособництвом не має. Такі дії можуть бути визнані пособництвом і за відсутності обіцянки їх вчинити, якщо через систематичне їх вчинення вони давали підстави виконавцю розраховувати на подібне сприяння з боку пособника.

Не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь чи засобів злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, придбання та збут таких предметів не є пособництвом.
Стоит отметить, что особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених ст. ст. 198 та 396.

Заздалегідь дана обіцянка сприяти приховуванню злочину іншим чином передбачає обіцянку вчинити будь-які інші, крім перелічених уч. 5 ст. 27, дії, спрямовані на приховування злочину. Це може бути обіцянка знищити кримінальну справу чи предмети, які є доказами у ній, підробити документи, які стосуються особистості виконавця злочину чи правомірності джерел походження предметів, здобутих злочинним шляхом, тощо.

5. Відповідно до ч. 7 ст. 27 не є співучастю обіцяне до завершення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний чи вчинюваний злочин. Такі особи підлягають відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить склад іншого злочину (зокрема, передбаченого ч. З ст. 243).

6. Діяння, яке утворює пособництво, може бути виконане до вчинення злочину, в процесі його вчинення або після його вчинення іншими співучасниками.
Стоит отметить, что останнє можливе лише стосовно заздалегідь обіцяного переховування злочинця, знарядь чи засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, придбання чи збуту таких предметів, іншого сприяння приховуванню злочину.

для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як само! злочинної організації, так і інших злочинних груп.

1. Ця стаття визначає основні положення щодо відповідальності суб'єктів злочину, які діють спільно. Вона передбачає чотири види злочинних спільнот: 1) група без попередньої змови; 2) група з попередньою змовою; 3) організована група; 4) злочинна організація. Критеріями такої диференціації групової злочинної діяльності виступають наявність і зміст попередньої змови, кількість учасників та ступінь їх зорганізованості.

2. Група осіб без попередньої змови - це двоє або більше виконавців, які утворили групу для спільного вчинення злочину без попередньої домовленості між собою про це. Відсутність попередньої змови означає, що виконавці злочину до моменту його вчинення не обговорювали питання про його вчинення, не домовлялися про спільність ϲʙᴏїх дій, розподіл ролей тощо. Стоит сказать, для цієї групи характерне спонтанне, ситуативне об'єднання зусиль виконавців для досягнення загального злочинного результату безпосередньо перед його вчиненням або в процесі його вчинення. Учасники такої групи мои жуть бути не знайомі між собою. Діючи як співвиконавці, вони можуть разом розпочинати виконання об'єктивної сторони злочину або долучатися до злочину, вчинення якого іншим співвиконавцем вже розпочалося, але ще не закінчилося. Дії таких осіб мають бути погоджені стосовно об'єкта та об'єктивної сторони злочину, і ці особи повинні усвідомлювати, що діють спільно для досягнення єдиного злочинного результату. При цьому члени такої групи можуть застосовувати різні засоби і знаряддя злочину, діяти стосовно кількох потерпілих одночасно. У судовій практиці як зґвалтування, вчинене групою осіб, кваліфікуються дії кожного із винних, які діяли погоджено щодо кількох потерпілих, хоча кожен із них зґвалтував одну потерпілу.

Відсутність попередньої змови не виключає можливості змови між членами такої групи під час виконання ними об'єктивної сторони злочину. Безпосередньо вчинюючи злочин, вони можуть домовлятися при цьому про характер спільних дій, розподіляти ролі, узгоджувати ϲʙᴏю подальшу (у т.ч. пост-кримінальну) поведінку тощо.

Діяльність осіб у складі групи без попередньої змови характерна Для вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 293, 294, 296. У деяких випадках цей вид групи передбачено як кваліфікуючу певний злочин ознаку (ч. З ст. 152, ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 402, ч. 2 ст. 404, ч. 3 ст. 405,. ч. 3 ст. 406). Стоит сказать, для кваліфікації цих діянь за вказаною ознакою не вимагається попередньої змови між учасниками злочину, однак якщо вона мала місце, то їх дії (за відсутності такої квaлiфікyючoї ознаки, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб) кваліфікуються як вчинені групою осіб.

3. Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб'єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь.

Найчастіше пособник сприяє у вчиненні злочину виконавцю Але пособництво можуть утворювати і дії по сприянню у вчиненн:

злочину іншими співучасниками (наприклад, допомога організатору в організації злочину чи керуванні ним).

На відміну від підбурювання, з об'єктивної сторони пособництво може виражатися не лише в діях, а й у бездіяльності. За характером дій воно поділяється на інтелектуальне та фізичне. Інтелектуальним є пособництво, яке виражається у наданні порад та вказівок щодо вчинення злочину, а також висловленні заздалегідь обіцянки переховувати злочинця, знаряддя чи засоби злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, іншим чином сприяти у приховуванні злочину. Фізичне пособництво полягає у наданні засобів чи знарядь вчинення злочину або усуненні перешкод.

Якщо надання засобів чи знарядь злочину, усунення перешкод чи інші насильницькі дії містять склад іншого самостійного складу злочину, вони потребують додаткової правової оцінки за відповідною статтею Особливої частини КК. Так, якщо вбивство з метою приховування злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяно, то відповідальність настає за умисне вбивство з метою приховати інший злочин (п. 9 ч. 2 ст. 115) і за співучасть v вчиненні того злочину, який приховувався.

Постанова ПВС №6 від 23 грудня 1983 р. "Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за втятення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність" (п. п. 4, 5, 9).

Постанова ПВС № 1 від 1 квітня 1994 p. "Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини" (п. п. 15, 17-1-17-4).

Постанова ПВС № 12 від 7 жовтня 1994р. "Про судову практику в справах про хабарництво" (п. 12, 25).

Постанова ПВС № 9 від 7 липня 1995 р. "Про судову практику в справах про бандитизм" (п.3).

Постанова ПВС № 3 від 27 лютого 1998 p. "Про судову практику в справах про злочини, пов'язані з психотропними речовинами та прекурсорами" (п. 8).




Похожие разделы в других книгах:
    Категория Аграрное право
      Книга ЕКОНОМІКИ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ТА ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ - А. М. ТРЕТЯК, В. М.ДРУГАК.,  Раздел Анотація
      Книга ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗЕМЛЕУСТРОЮ - А.М. ТРЕТЯК.,  Раздел Анотація
      Книга ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ ТА НАУКОВИХ ДОПОВІДЕЙ З АГРАРНОГО ПРАВА ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ЇХ НАПИСАННЯ - В.П. Жушман та ін.,  Раздел Анотація
    Категория Административное право
      Книга Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні – Автор невідомий.,  Раздел Анотація
    Категория Судебные и правоохранительные органы
      Книга СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ - А. П. Гель, Г.С. Семаков, С. П. Кондракова.,  Раздел Анотація
    Категория Банковское право
      Книга Банківське право - О, А, Костюченко.,  Раздел Анотація
    Категория Гражданское право
      Книга Цивільне процесуальне право України.,  Раздел Анотація
    Категория Жилищное право
      Книга Житлове право України - М.К. Галтич.,  Раздел АНОТАЦІЯ
    Категория История государства и права зарубежных стран
      Книга Римське приватне право. Курс лекцій - Р.А. Калюжний.,  Раздел АНОТАЦІЯ
      Книга Історія держави і права країн Стародавнього світу - Тищик Б.Й.,  Раздел Анотація
    Категория Криминальное право
      Книга Кримінальне право України - Авторський колектив.,  Раздел Анотація
      Книга Кримінальне право України - Фріс П. Л.,  Раздел Анотація
      Книга Кримінальний процес України - О.П. Кучинська, О.А. Кучинська.,  Раздел Анотація
    Категория Международное право
      Книга МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО - І. І. Дахно.,  Раздел Анотація
      Книга DEUTSCH. ДЛЯ СТУДЕНТІВ-ЮРИСТІВ З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ТА ДИПЛОМАТИЧНИХ ВІДНОСИН - І.Г. Мараховська,,  Раздел Анотація
      Книга Завдання з навчальної дисципліни Міжнародне приватне право - Гайворонський В.М. та ін.,  Раздел Анотація
    Категория Налоговое право
      Книга Правовий режим оподаткування в Україні - П.Т. Гега.,  Раздел АНОТАЦІЯ
      Книга Кваліфікація ухилення від сплати обовязкових внесків державі - Л.П. Брич.,  Раздел АНОТАЦІЯ
    Категория Нотариат
      Книга Нотариат в Украине. Г.С. Семаков, С.П. Кондракова.,  Раздел АНОТАЦІЯ
    Категория Предпринимательское право
      Книга Контроль і перевірки підприємницької діяьності - Колектив авторів.,  Раздел Анотація
      Книга Розслідування і попередження розкрадань майна у сфері підприємництва - А.Ф. Волобуєв.,  Раздел АНОТАЦІЯ
      Книга Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері під-приємництва - А.Ф. Волобуєв.,  Раздел Анотація
    Категория Семейное право
      Книга ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ - І.М. Сирота.,  Раздел Анотація
    Категория Трудовое право
      Книга ОХОРОНА ПРАЦІ - О.М. Бандурка, І.К. Шаша, І.В. Власенко, П.М. Бортнічук.,  Раздел Анотація
      Книга ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НЕПОВНОГО РОБОЧОГО ЧАСУ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ - В.М. Венедиктова.,  Раздел Анотація
    Категория Теория государства и права
      Книга ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА - К. Г. Волинка.,  Раздел Анотація
      Книга Основи держави і права - Котюк В. О.,  Раздел Анотація
      Книга Правознавство - Т.В.Варфоломеєва та ін.,  Раздел Анотація
    Категория Уголовное право
      Книга Мотив і мотивація злочину - А.В. Савченко.,  Раздел Анотація
      Книга Кваліфікація злочинів проти власності - В.П. Ємельянов.,  Раздел АНОТАЦІЯ
    Категория Финансовое право
      Книга ФІНАНСОВЕ ПРАВО - А. Г. Зюнькін.,  Раздел Анотація
    Категория Экологическое право
      Книга Екологічне право України - Авторський колектив.,  Раздел Анотація
      Книга Право екологічної безпеки - Андрейцев В.І.,  Раздел Анотація
      Книга Збірник нормативно-правових актів Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього середовища – ред.. Наталія Андрусеви,  Раздел Анотація
    Категория История государства и права Украины
      Книга Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни Історія держави і права України - В.Д. Гончаренко, В.М. Єрмолаєв, Г.Г. Каратаєва та ін.,  Раздел Анотація
      Книга Історія держави і права України. Схеми та таблиці – Автор невідомий.,  Раздел Анотація
    Категория Правовое регулирование деятельности органов ГНС
      Книга Правове регулювання вивільнення працівників ОВС - М.І. Іншин.,  Раздел АНОТАЦІЯ
    Категория Право
      Книга Історія політичних і правових вчень - Шульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г.,  Раздел Анотація
      Книга Судово-бухгалтерська експертиза в кримінальних справах про розкрадання грошових коштів - За ред. О.М. Бандурки,  Раздел Анотація
      Книга Торгове право - Курс лекцій (СНАУ),  Раздел Анотація
      Книга Кримінальне право України. Загальна частина - За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка,  Раздел Анотація
    Категория Юридическая деонтология
      Книга Юридична деонтологія - І.В. Бризгалов.,  Раздел Анотація
      Книга Юридична термiнологiя. Довідник - В.В. Головченко, В.С. Ковальський.,  Раздел Анотація
    Категория Конституционное право Украины
      Книга Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні - О.В. Марцеляк, Ю.М. Коломієць, Г.В. Зубенко.,  Раздел Анотація
      Книга Конституційне право України - Кравченко В. В.,  Раздел Анотація
      Книга НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ – ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка.,  Раздел Анотація
    Категория Разное
      Книга МЕНЕДЖМЕНТ. КОНКУРЕНТОЗДАТНІСТЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ - О. Г. БІЛОРУС, Є. Г. ПАНЧЕНКО.,  Раздел Анотація
    Категория Транспортное право
      Книга Кваліфікація автотранспортних злочинів - Коржанський М.Й.,  Раздел Анотація
    Категория Авторское право
      Книга Законодавство України про інтелектуальну власність - О.О. Підопригора.,  Раздел Анотація
    Категория Финансы
      Книга Кредитування: теорія і практика - Лагутін В.Д.,  Раздел Анотація
    Категория Информационное право
      Книга Паблік рілейшенз в ОВС - В.О. Болотова.,  Раздел style='margin-left:0cm'>Анотація
      Книга Контент-аналіз як метод вивчення документів - В.А. Болотова, Г.В. Попова.,  Раздел АНОТАЦІЯ
      Книга ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА - І.В. Арістова,  Раздел Анотація
    Категория Судебное право
      Книга ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПРОТИ ПОЗОВУ - М. М. ВАСИЛЬЧЕНКО.,  Раздел Анотація
      Книга ЗАХИСНИК НА ПОПЕРЕДНЬОМУ СЛІДСТВІ - Ю.П.Янович.,  Раздел Анотація
      Книга Контрабанда. Доказування обставин вчинення злочину на досудово-му слідстві - Костін М.І.,  Раздел Анотація
      Книга Судова медицина - Авторський колектив.,  Раздел Анотація
    Категория Торговое право
      Книга Правові засоби матеріально-технічного забезпечення товаровиробників в умовах реформування АПК - Автор невідомий.,  Раздел Анотація
    Категория Хозяйственное право
      Книга Господарське право. Підручник. Р. 2 – Автор невідомий.,  Раздел Анотація
      Книга Господарське право. Підручник. Р. 3 – Автор невідомий.,  Раздел Анотація
      Книга Господарське право. Підручник. Р. 4 – Автор невідомий.,  Раздел Анотація
      Книга Господарське право. Підручник. Р. 5 – Автор невідомий.,  Раздел Анотація
      Книга МЕТОДИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА) для студентів IV курсу - Д.В. Задихайл,  Раздел Анотація
    Категория Менеджмент
      Книга Менеджмент персоналу в органах ДПС України - М.М. Недашківській та ін.,  Раздел Анотація
    Категория Государственное право зарубежных стран
      Книга Конституційне право зарубіжних країн - В.М. Шаповал.,  Раздел АНОТАЦІЯ
      Книга Основи римського приватного права - Є.М. Орач, Б.Й. Тишик.,  Раздел АНОТАЦІЯ
      Книга Конституційне право зарубіжних країн - В.О. Ріяка.,  Раздел Анотація





(С) Юридический репозиторий Зачётка.рф 2011-2016

Яндекс.Метрика